зненавидіти
Зненавидіти, -джу, -диш
гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236.
Словник української мови ГрінченкаЗненавидіти, -джу, -диш
гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236.
Словник української мови Грінченка