зненавидіти
ЗНЕНА́ВИДІТИ і рідко ІЗНЕНА́ВИДІТИ, джу, диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого-, чого-небудь.
Сама генеральша знала Махамеда. І так його зненавиділа, що як приходилось проїздити або проходити повз його, то вона завжди одверталась й спльовувала (Мирний, І, 1949, 214);
[2-га дівчина:] Далі дійшло до того, що вони ізненавиділи одна другу (Вас., III, 1960, 12);
— Після розмови з вами можна зненавидіти життя, —зауважила— Ольга.— Ви вмієте отруїти все геть дочиста (Вільде, Сестри.., 1958, 528);
Ще гімназистом зненавидів він [Ф. Енгельс] самодержавство і сваволю чиновників (Ленін, 2, 1948, 7).
Словник української мови (СУМ-11)