зненависний

ЗНЕНА́ВИСНИЙ, а. е. Який викликає зненависть до себе; ненависний.

Заплющився [ченчик] на порозі, щоб не бачити зненависного обличчя Козака Мамая, намальованого, як тоді водилось повсюди, на вихідних дверях з покою до сіней (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 382).

Значення в інших словниках

1. зненависний — знена́висний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зненависний — див. ненависний  Словник синонімів Вусика
3. зненависний — -а, -е. Який викликає зненависть до себе; ненависний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зненависний — НЕНА́ВИСНИЙ (який викликає до себе ненависть), ЗНЕНА́ВИСНИЙ рідше, ЗНЕНА́ВИДЖЕНИЙ, НАВІСНИ́Й підсил., ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм. Ненависний мені всякий гніт (А. Турчинська); Заплющився (чернець) на порозі, щоб не бачити зненависного обличчя Козака Мамая (О.  Словник синонімів української мови