зненавидіти —
знена́видіти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зненавидіти —
[знеинавиед'ітие] -виеджу, -диеш; нак. -виед', -виед'теи
Орфоепічний словник української мови
зненавидіти —
і рідко ізненавидіти, -джу, -диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зненавидіти —
ЗНЕНА́ВИДІТИ див. знена́виджувати.
Словник української мови у 20 томах
зненавидіти —
НЕНА́ВИДІТИ кого, що (відчувати ненависть до кого-, чого-небудь); НЕ ВИНО́СИТИ, НЕ ЗНО́СИТИ, НЕ ПЕРЕНО́СИТИ, НЕ ТЕРПІ́ТИ (кого, чого — дуже не любити когось, чогось). — Док.: знена́видіти.
Словник синонімів української мови
зненавидіти —
ЗНЕНА́ВИДІТИ і рідко ІЗНЕНА́ВИДІТИ, джу, диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого-, чого-небудь. Сама генеральша знала Махамеда.
Словник української мови в 11 томах
зненавидіти —
Зненавидіти, -джу, -диш гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236.
Словник української мови Грінченка