зненацька

Зненацька

нар. Неожиданно, внезапно. Кіевск. у. Напасть на ворогів збірався, зненацька копоті їм дать. Котл. Ен. V. 28. Зненацька ударили на всі московськії сили. Гол. І. 32.

Значення в інших словниках

1. зненацька — знена́цька прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зненацька — пр., несподівано, раптово, раптом, обр. як сніг на голову, як грім з ясного неба, д. знеобачка, знезнімки.  Словник синонімів Караванського
3. зненацька — див. раптом  Словник синонімів Вусика
4. зненацька — [знеинац'ка] присл.  Орфоепічний словник української мови
5. зненацька — присл. Несподівано, раптом. || Ненароком, випадково.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. зненацька — РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм.  Словник синонімів української мови
7. зненацька — Знена́цька, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зненацька — ЗНЕНА́ЦЬКА, присл. Несподівано, раптом. Зненацька сам зоставсь я і дивую, Як швидко зник той гурт мені в очах (Л. Укр., IV, 1954, 91); Зненацька щось різонуло обрій, сліпуче осяяло хмари і з велетенською силою загуркотіло над світом (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах