Словник української мови Грінченка

знущання

Знуща́ння, -ня

с. Издѣвательство.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. знущання — (заподіяння страждань) глум, наруга, діал. збиткування.  Словник синонімів Полюги
  2. знущання — знуща́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. знущання — Збиткування, наруга; (словом) глум, глузування, поглум, р. поглумка.  Словник синонімів Караванського
  4. знущання — -я, с. 1》 Дія за знач. знущатися. 2》 Зла насмішка, глузування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знущання — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал.  Словник синонімів української мови
  6. знущання — Знуща́ння, -ння; -ща́ння, -ща́нь і -ща́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. знущання — ЗНУЩА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. знуща́тися. Хлоп і подумати не смів, Щоб проти панського бажання Робити щось, а як не міг Знести неволі та знущання, То кидав все, в чужину біг (Фр.  Словник української мови в 11 томах