Великий тлумачний словник сучасної мови

знущання

знуща́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. знущатися.

2》 Зла насмішка, глузування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знущання — (заподіяння страждань) глум, наруга, діал. збиткування.  Словник синонімів Полюги
  2. знущання — знуща́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. знущання — Збиткування, наруга; (словом) глум, глузування, поглум, р. поглумка.  Словник синонімів Караванського
  4. знущання — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал.  Словник синонімів української мови
  5. знущання — Знуща́ння, -ння; -ща́ння, -ща́нь і -ща́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. знущання — ЗНУЩА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. знуща́тися. Хлоп і подумати не смів, Щоб проти панського бажання Робити щось, а як не міг Знести неволі та знущання, То кидав все, в чужину біг (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  7. знущання — Знуща́ння, -ня с. Издѣвательство.  Словник української мови Грінченка