Словник української мови Грінченка

зобати

Зоба́ти, -ба́ю, -єш

гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зобати — Їсти  Словник застарілих та маловживаних слів