зозулечка —
зозу́лечка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
зозулечка —
-и, ж. 1》 Пестл. до зозуля. 2》 нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зозулечка —
ЗОЗУ́ЛЕЧКА, и, ж. 1. Пестл. до зозу́ля. Зозулечка з гаю вилітає, Соловейка братом називає (Стельмах, І, 1962, 240). 2. нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. — Не сердься ж, моя мамочко, рибочко, перепілочко, зозулечко! Прости ж мене! (Кв.-Осн., II, 1956, 437).
Словник української мови в 11 томах