Орфографічний словник української мови

зозулечка

зозу́лечка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зозулечка — -и, ж. 1》 Пестл. до зозуля. 2》 нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зозулечка — ЗОЗУ́ЛЕЧКА, и, ж. 1. Пестл. до зозу́ля. Зозулечка з гаю вилітає, Соловейка братом називає (Стельмах, І, 1962, 240). 2. нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. — Не сердься ж, моя мамочко, рибочко, перепілочко, зозулечко! Прости ж мене! (Кв.-Осн., II, 1956, 437).  Словник української мови в 11 томах
  3. зозулечка — Зозуленька, зозулечка, -ки ж. ум. отъ зозуля.  Словник української мови Грінченка