зозулечка

ЗОЗУ́ЛЕЧКА, и, ж.

1. Пестл. до зозу́ля.

Зозулечка з гаю вилітає, Соловейка братом називає (Стельмах, І, 1962, 240).

2. нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки.

— Не сердься ж, моя мамочко, рибочко, перепілочко, зозулечко! Прости ж мене! (Кв.-Осн., II, 1956, 437).

Значення в інших словниках

1. зозулечка — зозу́лечка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зозулечка — -и, ж. 1》 Пестл. до зозуля. 2》 нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зозулечка — Зозуленька, зозулечка, -ки ж. ум. отъ зозуля.  Словник української мови Грінченка