Значення в інших словниках
-
зронити —
зрони́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
зронити —
зроню, зрониш, док., перех., поет. 1》 Не втримати, ненавмисне впустити. Зронити сльозу. 2》 перен. Втратити (листя, пелюстки і т. ін.). 3》 перен. Сказати, промовити коротко (перев. після мовчання). Зронити слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зронити —
ВИПУСКА́ТИ (перестаючи тримати що-небудь у руках, давати можливість упасти), ВПУСКА́ТИ (УПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, РОНИ́ТИ рідше. — Док.: ви́пустити, впусти́ти (упусти́ти), зрони́ти, оброни́ти. Рука безвладно випускає перо (М.
Словник синонімів української мови
-
зронити —
ЗРОНИ́ТИ, зроню́, зро́ниш, док., перех., поет. 1. Не втримати, ненавмисне впустити. Понад берегом ходила, В море перстень той зронила (Порв., Казка.., 1958, 50). Зрони́ти сльозу́ (сльози́нку) — упустити сльозу; заплакати.
Словник української мови в 11 томах