Словник української мови Грінченка

зужмом

Зужмом

нар. = жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Подольск. г. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку? Черк. у.

Словник української мови Грінченка