зцілющий

Зцілющий, -а, -е

Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56. см. цілющий.

Значення в інших словниках

1. зцілющий — зцілю́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зцілющий — -а, -е. Який сприяє видужанню, зціленню від хвороби, недуги, має здатність зціляти; цілющий. Зцілюща вода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зцілющий — ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров'я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙ розм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б.  Словник синонімів української мови
4. зцілющий — Зцілю́щий, -ща, -ще  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зцілющий — ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е. Який сприяє видужанню, зціленню від хвороби, недуги, має здатність зціляти; цілющий. Піду я в степи по травицю, У ліс по коріння піду, Зцілющу шукати водицю У нетрі подамсь і знайду! (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах