Великий тлумачний словник сучасної мови

зцілющий

зцілю́щий

-а, -е.

Який сприяє видужанню, зціленню від хвороби, недуги, має здатність зціляти; цілющий. Зцілюща вода.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зцілющий — зцілю́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. зцілющий — ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров'я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙ розм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б.  Словник синонімів української мови
  3. зцілющий — Зцілю́щий, -ща, -ще  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зцілющий — ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е. Який сприяє видужанню, зціленню від хвороби, недуги, має здатність зціляти; цілющий. Піду я в степи по травицю, У ліс по коріння піду, Зцілющу шукати водицю У нетрі подамсь і знайду! (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах
  5. зцілющий — Зцілющий, -а, -е Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ).  Словник української мови Грінченка