зцілющий

ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е. Який сприяє видужанню, зціленню від хвороби, недуги, має здатність зціляти; цілющий.

Піду я в степи по травицю, У ліс по коріння піду, Зцілющу шукати водицю У нетрі подамсь і знайду! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 313);

Та зцілющі бальзами Не погоять мене, І туманної туги Ясний день не зжене (Крим., Вибр., 1965, 52);

*Образно. Хай людям принесе це слово благовісне Журбу зцілющую і животворний біль! (Рильський, І, 1960, 273).

Живу́ща та (і) зцілю́ща вода́, нар.-поет.— те саме, що Живу́ща та (і) цілю́ща вода́ ( див. живу́щий).

Отут би простягти залізну колію! Потекла б по ній золота річка живущої і зцілющої води (Стор., І, 1957, 77).

Значення в інших словниках

1. зцілющий — зцілю́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зцілющий — -а, -е. Який сприяє видужанню, зціленню від хвороби, недуги, має здатність зціляти; цілющий. Зцілюща вода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зцілющий — ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров'я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙ розм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б.  Словник синонімів української мови
4. зцілющий — Зцілю́щий, -ща, -ще  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зцілющий — Зцілющий, -а, -е Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ).  Словник української мови Грінченка