зіпака —
зіпа́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
зіпака —
див. крикливий; сердитий
Словник синонімів Вусика
зіпака —
-и, ч. і ж., розм. Людина, яка багато кричить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зіпака —
КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм.
Словник синонімів української мови
зіпака —
ЗІПА́КА, и, ч. і ж., розм. Людина, що багато кричить. Чи то можна заснути за тією зіпакою? (Мирний, II, 1954, 102).
Словник української мови в 11 томах