кадка

Кадка, -ки

ж.

1) = кадіб 2. Шух. І. 253.

2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. К. ЧР. 258.

3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ. Мик. 481.

Значення в інших словниках

1. кадка — див. діжка  Словник синонімів Вусика
2. кадка — Бодня, діжа, діжка, кадіб, кадуб, водник, жлутко, золійник, шаплик  Словник чужослів Павло Штепа
3. кадка — Ка́дка, -дки, -дці; ка́дки, -док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)