калавурити

Калавурити, -рю, -риш

гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78.

Значення в інших словниках

1. калавурити — Калаву́рити, -ву́рю, -ву́риш, -рять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)