Словник української мови Грінченка

каламута

Каламута, -ти

ж. = каламут 2. Мир. ХРВ. 86.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. каламута — див. сварка  Словник синонімів Вусика
  2. каламута — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що каламуть 3); каламут.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каламута — КАЛАМУ́ТА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що каламу́ть 3; каламут. В голові [Гриба] клубилась якась туманна каламута, то знов якась порожнеча жахлива (Козл., Мандрівники, 1946, 45).  Словник української мови в 11 томах