каламута

каламу́та

-и, ж., розм., рідко.

Те саме, що каламуть 3); каламут.

Значення в інших словниках

1. каламута — див. сварка  Словник синонімів Вусика
2. каламута — КАЛАМУ́ТА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що каламу́ть 3; каламут. В голові [Гриба] клубилась якась туманна каламута, то знов якась порожнеча жахлива (Козл., Мандрівники, 1946, 45).  Словник української мови в 11 томах
3. каламута — Каламута, -ти ж. = каламут 2. Мир. ХРВ. 86.  Словник української мови Грінченка