каланник

Каланник, -ка

м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.

Значення в інших словниках

1. каланник — Се слово заховалося й досі в устах люду на Підгір'ї (я чув його в Дрогобицькім повіті) в значенні бідного господаря каланити — бідувати [І.Ф.] [XIX] Другий відділ невільних людей, то були каланники [XIX] кала́нник, кала́нниця: хозяинъ (въ презрительномъ смыслѣ), лѣнтяй [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. каланник — -а, ч., зах. Бідняк.  Великий тлумачний словник сучасної мови