калантарити

Калантарити, -рю, -риш

гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.

Значення в інших словниках

1. калантарити — див. говорити  Словник синонімів Вусика