кандзюба

Кандзю́ба, -би

ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.

Значення в інших словниках

1. кандзюба — див. кривий; ніс  Словник синонімів Вусика
2. кандзюба — -и, ж., діал. Кривизна, гачок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кандзюба — И, ж., розм. Нерівність; кривизна. Там, за кандзюбою стогір, за кайданами стриму збігає вік – наперекір огню притомі диму. (П-2:285).  Словник поетичної мови Василя Стуса