кандзюба

Кандзю́ба, -би

ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кандзюба — див. кривий; ніс Словник синонімів Вусика
  2. кандзюба — -и, ж., діал. Кривизна, гачок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кандзюба — И, ж., розм. Нерівність; кривизна. Там, за кандзюбою стогір, за кайданами стриму збігає вік – наперекір огню притомі диму. (П-2:285). Словник поетичної мови Василя Стуса