кандзюба
Кандзю́ба, -би
ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кандзюба — див. кривий; ніс Словник синонімів Вусика
- кандзюба — -и, ж., діал. Кривизна, гачок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кандзюба — И, ж., розм. Нерівність; кривизна. Там, за кандзюбою стогір, за кайданами стриму збігає вік – наперекір огню притомі диму. (П-2:285). Словник поетичної мови Василя Стуса