кандзюба

кандзю́ба

-и, ж., діал.

Кривизна, гачок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кандзюба — див. кривий; ніс Словник синонімів Вусика
  2. кандзюба — И, ж., розм. Нерівність; кривизна. Там, за кандзюбою стогір, за кайданами стриму збігає вік – наперекір огню притомі диму. (П-2:285). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. кандзюба — Кандзю́ба, -би ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181. Словник української мови Грінченка