кандзюба
кандзю́ба
-и, ж., діал.
Кривизна, гачок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кандзюба — див. кривий; ніс Словник синонімів Вусика
- кандзюба — И, ж., розм. Нерівність; кривизна. Там, за кандзюбою стогір, за кайданами стриму збігає вік – наперекір огню притомі диму. (П-2:285). Словник поетичної мови Василя Стуса
- кандзюба — Кандзю́ба, -би ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181. Словник української мови Грінченка