1. Словник поетичної мови Василя Стуса

кандзюба

И, ж., розм. Нерівність; кривизна.

Там, за кандзюбою стогір,

за кайданами стриму

збігає вік – наперекір

огню притомі диму. (П-2:285).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кандзюба — див. кривий; ніс Словник синонімів Вусика
  2. кандзюба — -и, ж., діал. Кривизна, гачок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кандзюба — Кандзю́ба, -би ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181. Словник української мови Грінченка