канделябр
Канделя́бр, -ра
м. Канделябръ. Ольга вхопила канделябр, Катерина вхопила другий і всі побігли в коридор на зустріч Турманші. Левиц. Пов. 313.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канделябр — канделя́бр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- канделябр — -а, ч. Свічник для кількох свічок або електричних ламп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канделябр — Свічадло, свічник Словник чужослів Павло Штепа
- канделябр — канделя́бр (франц. candelabre, від лат. candelabrum – свічник) великий свічник з розгалуженнями для свічок чи електричних ламп. Словник іншомовних слів Мельничука
- канделябр — СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Словник синонімів української мови
- канделябр — Канделя́бр, -ра; -ля́бри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- канделябр — КАНДЕЛЯ́БР, а, ч. Свічник для кількох свічок або електричних ламп. Акації стояли саме в цвіту.. Вони були схожі на здорові срібні канделябри (Н.-Лев., II, 1956, 223); Орлов підвівся, погасив свічки у бронзових канделябрах (Рибак, Помилка.., 1956, 47). Словник української мови в 11 томах
- канделябр — (фр. < лат. — гніт, свічка) 1. Переносний світильник для кількох свічок або ламп, що здіймався на одній ніжці або підставці з кількох. Архітектура і монументальне мистецтво