кандзюба

И, ж., розм. Нерівність; кривизна.

Там, за кандзюбою стогір,

за кайданами стриму

збігає вік – наперекір

огню притомі диму. (П-2:285).

Значення в інших словниках

1. кандзюба — див. кривий; ніс  Словник синонімів Вусика
2. кандзюба — -и, ж., діал. Кривизна, гачок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кандзюба — Кандзю́ба, -би ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.  Словник української мови Грінченка