капиця
Капиця, -ці
ж.
1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309.
2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.
3) мн. Гребень крыши на избѣ. Вх. Зн. 24.
4) Бранное слово.
Словник української мови Грінченка