карбач
Карбач, -ча
м.
1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Макс. Карбачем по спині затинає. ЗОЮР. І. 218.
2) Жгутъ въ игрѣ. Мил. 56.
Словник української мови ГрінченкаКарбач, -ча
м.
1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Макс. Карбачем по спині затинає. ЗОЮР. І. 218.
2) Жгутъ въ игрѣ. Мил. 56.
Словник української мови Грінченка