кашка

Кашка, -ки

ж.

1) ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. посл.

2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уманск. у.

3) Внутренности насѣкомыхъ.

4) Различныя растенія: Spiraea Ulmaria L, Trifolium repens, Capsella Bursa Pastoris, Lycium flos cuculi (кашка червона), Galium verum (кашка жовтенька). ЗЮЗО. I. 123, 137. Желех. Вх. Пч. І. 11.

5) березова кашка. = березова каша. Хведько не вчивсь і скоштував березової кашки. Гул. Арт.

Значення в інших словниках

1. кашка — ка́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кашка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до каша 1). 2》 перен. Зменш. до каша 2). 3》 розм. Дрібні квіти на різних трав'янистих рослинах або на деревах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кашка — КА́ШКА, и, ж. 1. Пестл. до ка́ша 1. – От я .. Кашку діточкам варила (Л. Глібов); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (П. Тичина). 2. перен. Те саме, що ка́ша...  Словник української мови у 20 томах
4. кашка — ІКРА́ (яєчка риб як продукт харчування), КАВ'Я́Р заст., КА́ШКА заст. Штукаренко підійшов до столу, взяв виделку, колупнув паюсну ікру (С. Голованівський); Привозив (Петро Ярош) у дарунок панові та управителю по бочечці кав'яру (М. Стельмах)  Словник синонімів української мови
5. кашка — КА́ШКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ка́ша 1. — От я.. Кашку діточкам варила (Гл., Вибр., 1951, 234); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (Тич., І, 1957, 98).  Словник української мови в 11 томах