Орфографічний словник української мови

кашка

ка́шка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кашка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до каша 1). 2》 перен. Зменш. до каша 2). 3》 розм. Дрібні квіти на різних трав'янистих рослинах або на деревах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кашка — КА́ШКА, и, ж. 1. Пестл. до ка́ша 1. – От я .. Кашку діточкам варила (Л. Глібов); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (П. Тичина). 2. перен. Те саме, що ка́ша...  Словник української мови у 20 томах
  3. кашка — ІКРА́ (яєчка риб як продукт харчування), КАВ'Я́Р заст., КА́ШКА заст. Штукаренко підійшов до столу, взяв виделку, колупнув паюсну ікру (С. Голованівський); Привозив (Петро Ярош) у дарунок панові та управителю по бочечці кав'яру (М. Стельмах)  Словник синонімів української мови
  4. кашка — КА́ШКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ка́ша 1. — От я.. Кашку діточкам варила (Гл., Вибр., 1951, 234); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (Тич., І, 1957, 98).  Словник української мови в 11 томах
  5. кашка — Кашка, -ки ж. 1) ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. посл. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уманск. у. 3) Внутренности насѣкомыхъ.  Словник української мови Грінченка