квасити

Квасити, -шу, -сиш

гл.

1) Квасить.

2) Окислять.

3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.

Значення в інших словниках

1. квасити — ква́сити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. квасити — квашу, квасиш, недок. 1》 перех. Піддавати бродінню, окислювати що-небудь поживне. 2》 перех., перен., розм., рідко. Робити кого-небудь в'ялим, кислим, незадоволеним. Квасити губи — виявляти незадоволення. 3》 неперех., безос., перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квасити — КВА́СИТИ, ква́шу, ква́сиш; наказ. сп. квась; недок. 1. що і без прям. дод. Піддавати бродінню, окислювати (овочі, фрукти і т. ін.). Вона ходила з ним тільки в родини міського духівництва, нудьгуючи з розмов ..  Словник української мови у 20 томах
4. квасити — ква́сити ірон. пиячити (ср)|| = бамбурити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. квасити — Шу, -сиш, недок. Пиячити. Думаю про цих людей, які зараз співають, і мені здається, що вони щасливі, залили собі труби і забули про власні мульки; мабуть, сиділи разом веселі, водяру квасили (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
6. квасити — (-шу, -сиш) недок.; мол., жрм. Пити алкогольні напої; пиячити. Було, коли я безпробудно квасив, замикали мене кілька разів на п'ятнадцять діб, підмітав з алкашами райцентр, мив содою, що роз'їдала руки, пам'ятник Леніну...  Словник жарґонної лексики української мови
7. квасити — ква́сити гу́би, зневажл. Виявляти незадоволення, засмучуватися, плакати від чого-небудь. Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (П. Гулак-Артемовський); Жінкам та дітям можна квасить губи, А не такому гайдуку, як ти (М. Костомаров).  Фразеологічний словник української мови
8. квасити — КВА́СИТИ (піддавати бродінню, окислювати щось поживне), ПРОКВА́ШУВАТИ. — Док.: поква́сити, проква́сити. Вміють (дочки).. і шити, і варити, і квасити яблука (М. Стельмах).  Словник синонімів української мови
9. квасити — Ква́сити, ква́шу, ква́сиш; квась, -сьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. квасити — КВА́СИТИ, ква́шу, ква́сиш, недок. 1. перех. Піддавати бродінню, окислювати що-небудь поживне. Квасити капусту можна в дерев’яних бочках і діжках, у скляних, із широкими шийками, балонах (Укр. страви, 1957, 405); Вміють [дочки]..  Словник української мови в 11 томах