кватирувати
Кватирува́ти, -ру́ю, -єш
гл.
1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216.
2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. І. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.
Словник української мови Грінченка