квачик

Квачик, -ка

м. ум. отъ квач.

1) Мазилочка.

2) Кисточка (для мазанія).

Значення в інших словниках

1. квачик — ква́чик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. квачик — -а, ч. Зменш. до квач 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квачик — КВА́ЧИК, а, ч. Зменш. до квач 1. Цей, ні слова не сказавши, махнув у столярню і вніс .. сирвасер у пляшечці з квачиком (А. Свидницький); Нарізали смужок паперу, щоб склеїти всю конструкцію, скрутили квачика мазати смужки клеєм (В.  Словник української мови у 20 томах
4. квачик — ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала (Маня) на пензель червоної краски..  Словник синонімів української мови
5. квачик — КВА́ЧИК, а, ч. Зменш. до квач 1. Цей, ні слова не сказавши, махнув у столярню і вніс.. сирвасер у пляшечці з квачиком (Свидн., Люборацькі, 1955, 152); Нарізали смужок паперу, щоб склеїти всю конструкцію, скрутили квачика мазати смужки клеєм (Собко, Біле полум’я, 1952, 142).  Словник української мови в 11 томах