кептарик

Кептар, -ра

м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. ум. кепта́рик.

Значення в інших словниках

1. кептарик — кепта́рик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кептарик — -а, ч. Зменш.-пестл. до кептар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кептарик — КЕПТА́РИК, КИПТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кепта́р, кипта́р. Хустка її клинцем спадає на вишитий кептарик (М. Стельмах); Барвисті юрби людей квітли білими й кольоровими жіночими хустками, яскравими вишивками і гаптованими кептариками (В.  Словник української мови у 20 томах
4. кептарик — КЕПТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кепта́р. Хустка її клинцем спадає на вишитий кептарик (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 77); Барвисті юрби людей квітли білими й кольоровими жіночими хустками, яскравими вишивками і гаптованими кептариками (Коз., Вісімсот.., 1953, 84).  Словник української мови в 11 томах