1. Словник української мови Грінченка

кептарик

Кептар, -ра

м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. ум. кепта́рик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кептарик — кепта́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кептарик — -а, ч. Зменш.-пестл. до кептар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кептарик — КЕПТА́РИК, КИПТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кепта́р, кипта́р. Хустка її клинцем спадає на вишитий кептарик (М. Стельмах); Барвисті юрби людей квітли білими й кольоровими жіночими хустками, яскравими вишивками і гаптованими кептариками (В. Словник української мови у 20 томах
  4. кептарик — КЕПТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кепта́р. Хустка її клинцем спадає на вишитий кептарик (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 77); Барвисті юрби людей квітли білими й кольоровими жіночими хустками, яскравими вишивками і гаптованими кептариками (Коз., Вісімсот.., 1953, 84). Словник української мови в 11 томах