кептарик
кепта́рик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кептарик — -а, ч. Зменш.-пестл. до кептар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кептарик — КЕПТА́РИК, КИПТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кепта́р, кипта́р. Хустка її клинцем спадає на вишитий кептарик (М. Стельмах); Барвисті юрби людей квітли білими й кольоровими жіночими хустками, яскравими вишивками і гаптованими кептариками (В. Словник української мови у 20 томах
- кептарик — КЕПТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кепта́р. Хустка її клинцем спадає на вишитий кептарик (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 77); Барвисті юрби людей квітли білими й кольоровими жіночими хустками, яскравими вишивками і гаптованими кептариками (Коз., Вісімсот.., 1953, 84). Словник української мови в 11 томах
- кептарик — Кептар, -ра м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. ум. кепта́рик. Словник української мови Грінченка