кигикати
Кигикати, -ги́чу, -чеш, одн. в. кигикнути, -кну, -неш
гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.
Словник української мови ГрінченкаКигикати, -ги́чу, -чеш, одн. в. кигикнути, -кну, -неш
гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.
Словник української мови Грінченка