кигикати
КИГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, недок. Видавати звук «киги» (про чайку).
Підпадьомкали перепели, деркотіли деркачі, ..кигикали і квилили, літаючи, чайки (Стор., І, 1957, 334);
Літають над морем сріблясті чайки і кигичуть, кигичуть жалібно, припадаючи до зеленої води (Шиян, Переможці, 1950, 63);
*Образно. Ах, вітре осінній, Кигичеш, на різні шумиш голоси (Дор., Серед степу.., 1952, 95);
// Видавати звуки, схожі на крик чайки.
На даху Хомашиної клуні кигиче сич (Чорн., Визвол. земля, 1950, 178);
Дівчина йде серед ночі Лісом дрімучим сама.. Сови кигичуть… (Бичко, Вогнище, 1959, 216).
Словник української мови (СУМ-11)