кигикання

КИГИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. киги́кати.

Оті старосвітські.. машини.. видавали протяжні, меланхолійні тони, подібні до кигикання чайки (Фр., VIII, 1952, 365);

Галасливим кигиканням ненаїдливих чайок, цокотом кінських копит.. розпочинає вона [Одеса] свій звичайний трудовий день (М. Ол., Леся, 1960, 120).

Значення в інших словниках

1. кигикання — киги́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кигикання — -я, с. Дія за знач. кигикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кигикання — КИГИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. киги́кати і звуки, утворювані цією дією. Оті старосвітські .. машини .. видавали протяжні, меланхолійні тони, подібні до кигикання чайки (І.  Словник української мови у 20 томах
4. кигикання — Киги́кання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кигикання — Кигикання, -ня с. Крики чайки. Желех.  Словник української мови Грінченка