кигикати

КИГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, недок.

Видавати звук “киги” (перев. про чайку).

Стрибали зайчики, били перепели, десь далеко кигикала чайка (Б. Лепкий);

На даху Хомашиної клуні кигиче сич (С. Чорнобривець);

Дівчина йде серед ночі Лісом дрімучим сама .. Сови кигичуть... (В. Бичко);

* Образно. Ах, вітре осінній, Кигичеш, на різні шумиш голоси (П. Дорошко);

– Сюди його, сюди,– повторює Тамара занепокоєно, метушливо i ще щось ласкаво кигиче (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. кигикати — киги́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кигикати — -ичу, -ичеш, недок. Видавати звук "киги" (про чайку). || Видавати звуки, схожі на крик чайки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кигикати — Киги́кати, -каю, -каєш, -кає  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кигикати — КИГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, недок. Видавати звук «киги» (про чайку). Підпадьомкали перепели, деркотіли деркачі, ..кигикали і квилили, літаючи, чайки (Стор.  Словник української мови в 11 томах
5. кигикати — Кигикати, -ги́чу, -чеш, одн. в. кигикнути, -кну, -неш гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.  Словник української мови Грінченка