кипа
Ки́па, -пи
об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить. Чуб. VII. 575.
Словник української мови ГрінченкаКи́па, -пи
об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить. Чуб. VII. 575.
Словник української мови Грінченка