кицюня

Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки

ж. ум. отъ киця.

Значення в інших словниках

1. кицюня — кицю́ня іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кицюня — -і, ж. Зменш.-пестл. до киця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кицюня — КИЦЮ́НЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до ки́ця. – Сам кухар сметанку злизав, На мене, кицюню, сказав (І. Франко); // Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні).  Словник української мови у 20 томах
4. кицюня — І, ж. Гарна дівчина. Це чия кицюня?  Словник сучасного українського сленгу
5. кицюня — Кицю́ня, -ні, -нею; -цю́ні, -цю́нь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кицюня — КИЦЮ́НЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до ки́ця.  Словник української мови в 11 томах