Значення в інших словниках
-
кицюня —
кицю́ня іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кицюня —
КИЦЮ́НЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до ки́ця. – Сам кухар сметанку злизав, На мене, кицюню, сказав (І. Франко); // Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні).
Словник української мови у 20 томах
-
кицюня —
І, ж. Гарна дівчина. Це чия кицюня?
Словник сучасного українського сленгу
-
кицюня —
Кицю́ня, -ні, -нею; -цю́ні, -цю́нь
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кицюня —
КИЦЮ́НЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до ки́ця.
Словник української мови в 11 томах
-
кицюня —
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки ж. ум. отъ киця.
Словник української мови Грінченка