кицюня
кицю́ня
-і, ж.
Зменш.-пестл. до киця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кицюня — кицю́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кицюня — КИЦЮ́НЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до ки́ця. – Сам кухар сметанку злизав, На мене, кицюню, сказав (І. Франко); // Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні). Словник української мови у 20 томах
- кицюня — І, ж. Гарна дівчина. Це чия кицюня? Словник сучасного українського сленгу
- кицюня — Кицю́ня, -ні, -нею; -цю́ні, -цю́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кицюня — КИЦЮ́НЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до ки́ця. Словник української мови в 11 томах
- кицюня — Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки ж. ум. отъ киця. Словник української мови Грінченка