кицюня

КИЦЮ́НЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до ки́ця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кицюня — кицю́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кицюня — -і, ж. Зменш.-пестл. до киця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кицюня — КИЦЮ́НЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до ки́ця. – Сам кухар сметанку злизав, На мене, кицюню, сказав (І. Франко); // Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні). Словник української мови у 20 томах
  4. кицюня — І, ж. Гарна дівчина. Це чия кицюня? Словник сучасного українського сленгу
  5. кицюня — Кицю́ня, -ні, -нею; -цю́ні, -цю́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кицюня — Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки ж. ум. отъ киця. Словник української мови Грінченка