клептати —
Клепта́ти: — говорити те саме, нарікати на щось [3]
Словник з творів Івана Франка
клептати —
Кле́птати, перен. Клепати, довбати, морочити (голову). Нарід, котрому і так панросийскі аґенти при кождій нагоді не перестають клептати голову, що цар росийский є царем всіх Русинів (Б.
Українська літературна мова на Буковині