клобук —
клобу́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
клобук —
1. Головний убір малосхимника, що являє собою камилавку, обтягнуту кукілем; 2. Повсякденний головний убір архиєрея, що складається з камилавки та кукіля; розм. ковпак
Словник церковно-обрядової термінології
клобук —
-а, ч. Високий циліндричної форми головний убір із покривалом, що його носять православні ченці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клобук —
КЛОБУ́К, а́, ч. Головний убір циліндричної форми, що спадає на плечі покривалом чорного або білого кольору і який носять православні ченці; каптур (у 2 знач.). Ось виходить низка ченців у клобуках (У. Самчук); Архімандрит Тризна уже сидів у кріслі ..
Словник української мови у 20 томах
клобук —
Не кожен монах носить клобук. Не кожний монах дотримується святих заповідей. Чорний клобук святості не придає. Сам одяг не робить людину святою.
Приповідки або українсько-народня філософія
клобук —
КЛОБУ́К, КА́ПТУ́Р. Архімандрит Тризна уже сидів у кріслі.. Чорний клобук до очей прикривав йому рожеве обличчя (П. Панч); Владика, не скинувши ні ряси, ні каптура, на ходу вчепив до пояса шаблюку. .. Вибіг на вулицю (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови
клобук —
Клобу́к, -ка́, в -ці́; -буки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
клобук —
КЛОБУ́К, а́, ч. Високий циліндричної форми головний убір із покривалом, який носять православні ченці. Чернець мій встав. Надів клобук, взяв патерицю, Пере-христився [перехрестився], чотки вам… І за Україну молитись Старий чернець пошкандибав (Шевч.
Словник української мови в 11 томах